«Шоколадні» – вже перше слово привертає увагу й зацікавленість. Саме так лікарі називають ендометріоїдні кісти, які утворюються у жінок за рахунок їхнього вмісту, що по кольору та структурі нагадує гарячий шоколад.
Ендометріоїдна кіста – це доброякісне патологічне новоутворення, що виникає на фоні ендометріозу, внаслідок розростання тканин слизової оболонки матки (ендометрію).
Що таке ендометріоз?
Ендометріоз – це запальне захворювання при якому тканини ендометрію розростаються та виходять за межі внутрішньої оболонки матки.
Причини виникнення ендометріоїдної кісти
Думки вчених розходяться, та з часом, проводячи дослідження, складаючи статистичні дані, хірурги-гінекологи дійшли до висновку, що основною причиною виникнення ендометріозу, а згодом і утворення ендометріоїдних кист є нерегулярне статеве життя, яке відіграє одну з найважливіших ролей в організмі жінки й впливає на її гормональний стан. Саме його розлад призводить в першу чергу до виникнення ендометріозу, що при невчасній діагностиці та лікуванні переходить в одне з ускладнень – ендометріоїдні кісти. Також не виключають перенесені в анамнезі оперативні втручання на органах малого тазу (роздільні вишкрібання, аборти) під час яких частинки ендометрію можуть потрапити за межі його природнього розташування.
Також до причин виникнення ендометріоїдної кісти відносять:
- генетичну схильність;
- гормональні порушення;
- хронічні запальні захворювання органів малого тазу;
- захворювання ендокринологічної системи;
- ускладнення при пологах;
- використання внутрішньоматкової спіралі довше зазначеного терміну;
- стрес;
- знижений імунітет;
- надлишкова вага.
Як утворюються «шоколадні» кісти?
Внаслідок хорошої здатності клітин ендометрію імплантуватися в будь- які тканини, потрапивши на поверхню яйника вони починають вростати, утворюючи порожнини, де виконують повноцінну функцію, шляхом чого починає вироблятися та накопичуватися менструальна кров, перетворюючись в «шоколадний вміст» густої консистенції. Кісти можуть бути як одно- так й багатокамерними, їх розміри досягають 10 см в об’ємі, поступово уражаючи все більше здорової тканини яйника, й переходять в навколишні органи (маткові труби, матку, сечовий міхур, уражають сусідній яєчник).
Симптоми ендометріоїдної кисти
В залежності від розташування, розміру та ступеню ураження ендометріоїдні кісти можуть викликати різноманітні симптоми, які розвиваються поступово з наростаючою інтенсивністю.
Основні симптоми включають в себе:
1. Порушення менструального циклу:
– менорагія (виділення надмірної кількості крові під час менструації);
– метрорагія (кровотеча, що виникає між менструаціями);
– поява коричневих мажучих виділень після закінчення менструації;
– нерегуляриний менструальний цикл.
2. Больові відчуття:
– тягучий хронічний біль в області тазу чи внизу живота;
– дисменорея (больові відчуття під час менструації);
– диспареунія (дискомфорт та біль під час статевого акту).
3. Порушення сечовидільної системи:
– часті позиви до спорожнення сечового міхура;
– біль під час сечовипускання.
4. Порушення фертильності:
– труднощі із зачаттям;
– безпліддя.
5. Шлунково-кишкові розлади
– відчуття тиску внизу живота;
– больові відчуття під час акту дефекації;
– здуття;
– діарея або закреп;
– нудота, блювання.
6. Інші симптоми:
– загальна втома;
– слабкість;
– гормональні порушення.
Дана симптоматика посилюється під час фізичних навантажень та менструації.
При невчасній діагностиці та лікуванні можуть виникнути такі ускладнення, як:
– перекрут ніжки кісти, що може спричинити некроз;
– розрив ендометріоїдної кісти, що сприяє розвитку перитоніту;
– переродження в злоякісну пухлину;
– безпліддя.
Діагностика ендометріоїдної кисти
Для діагностики ендометріоїдної кісти використовують такі методи дослідження:
- збір анамнезу;
- бімануальний огляд;
- ультразвукове дослідження органів малого тазу, де можна визначити розмір кісти, її структуру та розташування;
- магнітно-резонансна томографія – використовується, щоб визначити вид кісти, детальніше оцінити і розглянути її та навколишні тканини;
- аналізи на онкомаркери для виключення раку;
- лапароскопія ендометріоїдної кісти яєчника.
Чи може ендометріоїдна кіста сама зникнути?
Багато з нас почувши слово кіста відразу хоче вирішити цю проблему таблетками, уколами, вагінальними свічками чи тампонами. Та, на жаль, саме ендометріоїдні кісти, яку б комплексну терапію Ви не приймали, самі не розійдуться. Фолікулярна кіста утворюється з фолікула, який в нормі у певний період формування не тріснув чи не повернувся в зворотню фазу дозрівання. Тому під впливом гормональної терапії вона може легко зникнути. Але ендометріоїдна кіста, внаслідок щільної капсули, що складається зі сполучної тканини (що нагадує поліетиленовий пакет) не може пройти етап розсмоктування й потребує видалення.
Чи лікується ендометріоїдна кіста?
Обов’язково при діагностиці ендометріоїдної кісти необхідно лікувати і захворювання, що призвело до її виникнення – ендометріоз. Медикаментозне лікування може тільки полегшити стан та на деякий час зупинити прогрес захворювання, але не дасть ефективний результат. Найбільш оптимальним методом лікування ендометріоїдної кісти є лапароскопічна операція, що проводиться через проколи в животі. Під час лапароскопії можна видалити не тільки саму кісту, а й тканини епітелію, що розрослися. На відміну від відкритої хірургічної операції лікування лапароскопічним методом проходить менш травматично, без втрати крові та без великого стресу для організму. Реабілітаційний період проходить швидше, а на місці проколу не залишається грубий рубець. Чим більше часу Ви гаєте в очікуванні і відкладаєте лікування ендометріоїдної кісти, тим менше шансів зберегти здорову тканину яйника, тому не зволікайте і звертайтеся за лікуванням гінекологічних захворювань у клініку «Мед-Атлант» в місті Івано-Франківськ!
