Аналізуючи щоденні звернення жінок у нашу клініку відмічаємо стрімке зростання рівня захворюваності на ендометріоз серед пацієнток різного віку. Що це за патологія, в чому причина поширеності даної проблеми, чим небезпечна, хто є у групі ризику і як боротися із цією недугою поговоримо далі.
Організм жінки протягом цілого життя, а зокрема щомісяця, перебуває під впливом циклічних змін зумовлених постійною зміною гормонального фону. Найбільш вираженого, фазового впливу певних гормонів (естрогенів та прогестерону) зазнає слизова оболонка порожнини матки – ендометрій, який протягом менструального циклу збільшується у розмірі (готуючи «грунт» для майбутнього плідного яйця), а далі, за умови відсутності вагітності, відшаровується і жінка відмічає кровянисті виділення із зовнішніх статевих шляхів (початок менструального циклу). З певних причин тканина ендометрію з’являється за межами порожнини матки, зумовлючи розвиток недуги.
Ендометріоз — це естрогензалежне захворювання, ектопічна тканина має циклічний ріст і кровоточить синхронно із менструальнтим циклом.
Найпоширенішою теорією виникнення ендометріозу або аденоміозу (якщо недуга поширюється у товщу матки) є трансплантаційна. З певних причин, а саме: інтенсивна фізична праця чи спортивні вправи, нервово-психологічне перенапруження, статевий акт під час менструації; застійні явища чи порушення будови матки зумовлюють закидання менструальної крові із частинками ендометрію, який відшаровується, через маткові труби у черевну порожнину. Надалі ендометріальні клітини імплантуються у оточуючі тканини, створюючи локальний запальний процес.
Загалом, для ендометріозу характерні властивості притаманні пухлинному росту, зокрема здатність до інфільтрації (вростання) у оточуючі тканини і органи із деструкцієї (руйнуванням) останніх; метастазування (поширення) кровоносними і лімфатичними судинами. Вогнища ендометріозу ми бачимо у маткових трубах (що є причиною трубної непрохідності), на яєчниках (ендометріоїдні кисти), на внутрішніх стінках тазу, маткових з’вязках, кишечнику і не тільки!
Аденоміоз — це ураження даною патологією тіла матки. Відбувається поширення ендометріальних вогнищ у стінки матки, відмічаються вузли чи дифузне потовщення даного органу, збільшення розміру, зміна структури і консистенції матки.
Підступність ендометріозу
А чи знаєте ви, що ендометріоз буває і у чоловіків?! Саме так! Як це можливо, якщо ендометрій є тільки у жінок? Цей феномен пояснює теорія метаплазії (переродження чи просто зміни) целомічного епітелію. З певних, невідомих нам причин, епітелій плеври, стравоходу, канальців нирок, лімфатичних судин змінюється і утворюються фокуси ендометріоїдоподібних залоз і строми, що здатна продукувати кров’янисті виділення. Дані пацієнти можуть мати скарги, наприклад, на кровохаркання чи появу крові у сечі.
Насторожуючим фактом є збільшення кількості дівчаток, у яких ще немає менструльного циклу, із даною патологією, виникненням якої пояснює дана теорія.
Направду, ми маємо багато припущень щодо виникнення хвороби, жодне з яких не дає вичерпної відповіді. Важливим є одне — ендометріоз це захворювання цілого організму у результаті гормонального та імунного дисбалансу.
Фактори розвитку ендометріозу
Факторами ризику розвитку ендометріозу є:
- генетичний — прослідковується спадковість даної патології;
- ранній початок менструального циклу;
- короткі менструальні цикли;
- відсутність вагітностей та/чи лактації;
- патологія розвитку жіночих статевих органів, що зумовлює порушення відходження менструальної крові;
- внутрішньоутробний вплив на організм дівчинки діетилстілбестролу;
- вживання алкоголю та кофеїну;
- збільшений рівень вуглекислого газу у середовищі.
А от вагітність та тривале грудне годування має захисний вплив від цієї недуги на організм жінки внаслідок тривалого високого рівня прогестерону.
Ускладнення від ендометріозу
Головною скаргою, яку відмічають 90% жінок із ендометріозом, є поява в’язких темно-коричневих виділень на початку та у кінці місячних, інтенсивність і тривалість яких може збільшуватися досягаючи 10 і більше днів. З’являються болі внизу живота, які з часом стають хронічними.
З’являються синдроми «чотирьох дис»:
- дисменорея — порушення менструального циклу: місячні стають нерегулярні, болючі, рясні, тривалі, чим порушується якість життя жінки;
- диспаурія — біль та дискомфорт під час статевого життя;
- дизурія — болі і/або різі під час сечовипускання;
- дисхезія — болючий і утруднений акт дефекації.
Грізним ускладненням даної патології є непліддя. Загалом, приблизно 50% пацієнток клінік допоміжних репродуктивних технологій, це жінки із ендометріозом. Також жінки з даною недугою мають більший ризик розвитку злоякісної хвороби яєчників.
Із настанням клімаксу різко зменшується кількість естрогенів у крові, що зумовлює регрес даної патології. У групі ризику залишаються жінки які мають замісну гормональну терапію.
Лікування ендометріозу
Основні види лікування ендометріозу:
- Консервативне лікування — гормональна, протизапальна, імуномодулююча та симптоматична терапія.
- Хірургічне лікування — видалення ендометріоїдних вогнищ або ж, на жаль, цілого органу.
- Комбіноване (поєднання обох методів).
Бережіть себе. Профілактичні огляди у гінеколога важливі завжди. Зверніться до свого лікаря-гінеколога та попередьте небезпечну недугу.
Автор статті: Бажан Олена Іванівна — акушер-гінеколог, онкогінеколог «Мед-Атлант».
